Ґордон - робот, який володіє "біологічним мозком".

Знайомтесь, робот Ґордон. Хоча він і не виглядає, як найдосконаліший у світі андроїд, проте творець машини, професор Кевін Ворвік стверджує, що його дітище єдине володіє тим, що він називає "біологічним мозком".
Центральну нервову систему кібернетичного механізму виготовили зі штучного вирощених щурячих нейронів, розміщених на мультиелектродній матриці. Вона являє собою спеціальну підкладку, що містить орієнтовно 60 електродів, які вловлюють породжені клітинами сигнали. Саме ці імпульси й керують роботом. Щоразу, коли він наближається до якоїсь перешкоди, через електроди до мозку надходять сигнали, стимулюючи його. Електрична ж відповідь нейронів повертає машину вправо чи ліво, аби уникнути зіткнення. Електродна матриця з клітинами розташована окремо і спілкується з механічною частиною через блутус в межах замкненої системи.
Пошуковці кажуть, що рішення, які приймає робот, є безпосереднім результатом його нейронної активності, і вони не вводять у комп'ютер жодних параметрів, на базі яких кіборг повинен був би вирішувати, що йому робити.
Бен Уеллі (науковець університету Редінга): "Тепер робот оснащений сенсорною апаратурою, яка, так би мовити, відтворює наші органи чуттів. Усю інформацію щодо свого розташування у просторі, яку робот отримує без перестану, ми тепер можемо перетворювати в імпульси електростимуляції нейронів на електродній матриці."
Однак мозкова структура може працювати лише кілька годин поспіль, після чого їй потрібен відпочинок. Британські вчені кажуть, що вже виявили зміни в нейронних шляхах штучного мозку, які викликало повторення звичних дій протягом тривалого часу.
Кевін Ворвік (професор кафедри кібернетики університету Редінга): "Це справді захоплююче, бо ми можемо помістити робота у різні ситуації. Ми бачимо, як спрацьовують нейрони і утворюють між собою з'єднання. Коли ми зрозуміємо, що саме відбувається в мозку, це представлятиме величезний потенціал, наприклад, для медицини, і допоможе, зокрема, лікувати хворобу Альцгеймера. Ми можемо також спостерігати, як формується пам'ять. Нам кортить дізнатись, як вона зберігається, як активується при потребі і що з нею відбувається в майбутньому, як ми можемо її підсилити, щоб вона не втрачалась."
Однак щурячі мозкові клітини людським не рівня і не можуть нам до кінця розповісти, як працюють нейрони. З часом команда науковців з Редінга на чолі з професором Ворвіком може перейти до вирощування людських клітин, щоб експериментувати з ними, протягом того, як вони вчитимуться керувати Ґордоном.
Кевін Ворвік (професор кафедри кібернетики університету Редінга): "З часом, якщо, допустимо, чиясь кохана людина помиратиме, ймовірно, можна буде взяти трохи її нейронів і культивувати їх, виростити їх. І вони зможуть жити далі в механічному тілі, в певній формі. Відтак, частинка близької людини все ще буде поруч як робот."
Пан Ворвік переконаний, що його робот Ґордон є чимось значно більшим, ніж просто хитромудрим пристроєм. Він впевнений, що людство вступає в нову технологічну еру, в якій людина та машина стануть ще ближчими, а біологічне об'єднається з електронним.
Кевін Ворвік (професор кафедри кібернетики університету Редінга): "Це як відкриття нового континенту, як відкриття Америки. Зараз ми перебуваємо на самому його краю. Ми розбили табір і сказали собі: "О, схоже, що тут величезний континент. Давайте спробуємо відкрити, все, що можливо, дізнаймося, що ми тут можемо зробити."
Робототехнології, які схоже вже ніщо не спинить, набирають все більших обертів, намагаючись зробити машини ще дужче подібними до людей, однак чи зможуть вони одного дня "мислити", як ми, покаже час.