Все довкола складається з речовини. Однак її набагато більше, аніж ми бачимо.

Вважають, що лише 4% - звичайна матерія, решта - невидима. 73% у ній - загадкова темна енергія. 23% - так звана темна речовина або темна матерія.
Космологи вважають, що у ранньому Всесвіті темна речовина була ключовою. Вона "керувала" гравітацією - вказувала галактикам, як скупчуватись. Довкола цього точиться багато дебатів. Однак найбільш вірогідним є те, що саме темна речовина спричинила спочатку формування галактик, потім їхні скупчення, а потім - надскупчення.
Чи є докази існування темної матерії? Її можна виявити лише завдяки гравітації, адже вона - невидима. Імовірно, темна речовина заповнює всі галактики - це могутня невидима сила, яка притягує кожну зірку в галактичному диску.
Рухаючись довкола галактичного центру тисячі років, зірки трохи погойдуються. На їхні коливання вверх та вниз впливає темна речовина, адже, як встановили вчені, її маса більша.
Певну частину тяжіння забезпечують темна міжзоряна пилова речовина та космічні "вуглинки", як то білі карлики, нейтронні зірки та чорні діри. Але гравітація, спричинена темною речовиною, - сильніша. Галактики всередині скупчень обертаються одна довкола одної. Якби не темна речовина та її невидима маса, вони були б надто близько. Загалом, стабільність структури галактичних скупчень під час всієї історії Всесвіту можна пояснити впливом темної речовини.
Великий фізик Альберт Ейнштейн першим продемонстрував, що світло заломлюється.

Згідно із його теорією відносності масивні об'єкти - наше Сонце, до прикладу, - викривляють простір-час, а світло теж викривляється. Поставте на його шляху масивний, навіть невидимий, об’єкт і результатом буде "гравітаційна лінза".
Ми не бачимо чорної діри, але вона викривляє світло. Замість неї може бути і галактика з великою кількістю темної матерії. Уявіть промінь, який подорожує із далекої галактики до Землі. Поставте на його шляху велике скупчення галактик.

Результат - гравітаційна лінза. Світло збільшиться, стане яскравішим та викривиться. Що більше скупчення, тим помітнішим буде ефект для спостерігача на Землі.
Через те, що темна речовина у скупченнях поширилася нерівномірно, світло від них розмите та викривлене у нечіткі дуги. Вчені використовують ці арки для того, аби "зважити" темну речовину та з'ясувати яким чином вона заповнює скупчення. Походження темної матерії залишається таємницею навіть попри те, що ми бачимо її вплив на довкілля.
Іншим наслідком лінзування є багатократні зображення.

Одним із найбільш видовищних є Хрест Ейнштейна - галактика у центрі, оточена чотирма зображеннями іншої.

Все відбувається ось так: світло від далекого квазара лінзується проміжною галактикою із надмасивною чорною дірою у центрі; зображення космічного об'єкта викривляється та множиться.

Із Землі ми бачимо 4 зображення одного і того ж квазара та галактику-лінзу посередині - Хрест Ейнштейна.
Темна матерія є вирішальною у майбутньому, як і загальна кількість речовини - так звана "критична густина". З огляду на викривлення простору є 3 моделі Всесвіту і розвитку його майбутнього.

Перша - замкнений Всесвіт. У ньому достатньо речовини усіх видів, аби її гравітація врешті спинила розширення. Воно може завершитись стисненням - Всесвіт повернеться до початків.

Друга модель - рівний Всесвіт, у якому кривизна простору рівна нулю. Згідно з цією теорією сума речовини дорівнює критичній густині. Це означає, що Всесвіт - безмежний і завжди розширюватиметься. Але розширення сповільнюватиметься. У певний момент в безкінечності воно зупиниться. Але безкінечність за визначенням не має кінця.

Третя модель є найбільш вірогідною - відкрита сідлоподібна форма, сума речовини у якій менша від критичної густини. Розширення Всесвіту триватиме вічно, його пришвидшує темна енергія - антигравітаційна сила.
Отож, яким є майбутнє? Зірки формуватимуться та світитимуть сотню трильйонів років. Однак безкінечне розширення означає, що наш космос ставатиме все більш холодним, темним та самотнім.